Співвідношення посадового колабораціонізму і державної зради: теоретичні та правозастосовні аспекти

Анотація

Статтю присвячено з’ясуванню співвідношення складів державної зради і колабораційної діяльності – тих різновидів цього кримінального правопорушення, які уособлюють посадовий колабораціонізм, відповідальність за вчинення якого передбачено частинами 2, 5 і 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (КК). Вказана проблема розглядається з огляду на здобутки кримінально-правової науки та напрацювання новітньої судової практики.

Аргументовано положення про те, що, виокремлюючи у ст. 111-1 КК згадані три частини, законодавець мав намір охопити ними не лише фактичне (номінальне) зайняття вказаних у цих нормах посад, а й діяльність, виконувану на них. Висунуто гіпотезу про те, що підґрунтям суперечливого вирішення питання про співвідношення складів державної зради та посадового колабораціонізму є нечітке описання у ст. 111 КК таких форм передбаченого нею складу злочину, як перехід на бік ворога і допомога у підривній діяльності. На підставі проведеного аналізу основних теоретичних підходів до тлумачення законодавчого звороту «перехід на бік ворога» доведено слушність згаданої гіпотези. Обґрунтовується положення про визнання передбаченого у ч. 2, ч. 5 і ч. 7 ст. 111-1 КК обіймання посад спеціальним (привілейованим) різновидом переходу на бік ворога як форми державної зради.

Підтримано наукову позицію, згідно з якою, за загальним правилом, кваліфікація випадків посадового колабораціонізму за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111 і ч. 2, ч. 5 або ч. 7 ст. 111-1 КК, суперечить принципам кримінально-правової кваліфікації, включаючи принцип non bis in idem. Водночас встановлено, що поведінка особи, яка, зайнявши відповідну посаду, здійснює «нетипову» для неї та явно більш небезпечну діяльність, повинна визнаватися «звичайним», не охоплюваним відповідними частинами ст. 111-1 КК проявом такої форми державної зради, як допомога у підривній діяльності.

Ключові слова: державна зрада, колабораціонізм, кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України, перехід на бік ворога, підривна діяльність, працівник правоохоронного органу, конкуренція кримінально-правових норм, принципи кваліфікації, сукупність кримінальних правопорушень, кримінальна відповідальність.