Публікаційна етика
Етичні правила щодо публікацій і запобігання недобросовісній практиці
Укладено з використанням публікаційних принципів: Publishing Ethics Resource Kit (PERK) та відповідно до рекомендацій Elsevier, найкращих практичних методів Комітету з етики публікацій (COPE) для редакторів журналів і етики публікацій Academy Publisher.
Редакційна колегія Збірника наукових праць «Питання боротьби зі злочинністю» заохочує й спонукає авторів наукових праць дотримуватися належного рівня формальних і етичних вимог до підготовки та опублікування наукових статей, що подаються до редакції Збірника.
Ці норми зумовлені стандартами якості наукових робіт і їх викладення, прийнятими у світовому науковому товаристві, зокрема, публікаційними принципами Publishing Ethics Resource Kit (PERK), рекомендаціями Elsevier, Комітету з етики публікацій (COPE), Етичним кодексом ученого України, а також досвідом роботи зарубіжних та українських професійних співтовариств, наукових організацій, редколегій і редакцій видань.
Наведені нижче правила нададуть істотну допомогу в підготовці наукових публікацій досвідченим ученим, викладачам, аспірантам, студентам вищих закладів освіти, працівникам правоохоронних органів, суддям, судовим експертам та іншим практичним працівникам.
Дуже важливо узгодити норми етичної поведінки для всіх сторін, які беруть участь у процесі публікації в Збірнику: автора/співавторів публікації, членів редакційної колегії, рецензента, видавця, читачів Збірника та інших користувачів викладеної в ньому інформації.
Співголови та члени редакційної колегії Збірника наукових праць «Питання боротьби зі злочинністю» відповідально ставляться до обов’язків з нагляду за усіма етапами наукової публікації. При цьому редакційна колегія усвідомлює всю повноту етичної та іншої відповідальності за якість і наукову новизну матеріалів публікацій та прагне надавати допомогу в налагодженні співпраці з іншими збірниками/журналами та/або видавництвами.
Етичні зобов’язання авторів
Автори/співавтори публікації мають здійснювати дослідження не тільки відповідно до чинного законодавства, а й відповідно до етичних норм наукової діяльності. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб у публікації подати точний звіт про проведене дослідження, а також брати участь в об’єктивному обговоренні його значущості. Наукова праця повинна містити достатню кількість інформації та посилання на першоджерела, що дозволить іншим використовувати надбання даної наукової праці.
Оригінальність та плагіат: Автори повинні подавати тільки повністю оригінальні роботи. Використані матеріали чи висловлювання інших науковців мають бути належним чином оформлені у вигляді цитат/посилань. Існують різні форми плагіату: від видання чужої статті за власну до копіювання чи перефразування. Плагіат у всіх його формах розцінюється як неетична поведінка та є неприйнятним. У разі виявлення плагіату відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
Множинність публікацій: Автор не може публікувати статтю, у якій описується одне й те саме дослідження, у більш ніж одному збірнику або журналі. Подання наукової статті до кількох видань одночасно розцінюється як неетична поведінка. Вторинна публікація допускається лише за згодою обох редакцій із обов'язковим посиланням на першоджерело.
Літературний пошук та цитування: Автор зобов’язаний здійснити літературний пошук і належним чином розкрити джерела матеріалів. Інформація, отримана приватно або при наданні конфіденційних послуг (наприклад, судові акти, заявки на гранти), не може використовуватися без письмового дозволу. Автор повинен робити посилання на реально використані редакції нормативних актів.
Авторство: Авторство повинно бути обмежене тими особами, хто зробив значний внесок у концепцію, дизайн, виконання або інтерпретацію дослідження. Інші внески мають бути відмічені у формі подяки. Автор, який веде листування, відповідає за згоду всіх співавторів на публікацію та за їх ознайомлення з остаточним варіантом статті.
Конфлікт інтересів: Усі автори повинні розкривати інформацію про фінансові та інші конфлікти інтересів (роботодавець, гонорари, акціонерна власність, гранти), які можуть вплинути на результати дослідження.
Виявлення помилок: Автор зобов’язаний негайно повідомити редакційну колегію або видавця, якщо він виявляє суттєву помилку у своїй опублікованій роботі, та надати допомогу в її усуненні або виправленні.
Етичні зобов’язання редакційної колегії
Редколегія відповідає за якість усіх матеріалів, що публікуються у Збірнику наукових праць, для чого проводиться їх відбір, організовується зовнішнє та здійснюється внутрішнє рецензування. Редколегія залишає за собою право відхиляти статті у разі невідповідності профілю Збірника або порушення етичних норм, чи повертати їх на доопрацювання.
Неупередженість: Редакційна колегія обов’язково оцінює рукописи виключно за їх інтелектуальним змістом, незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, етнічного походження, громадянства або політичних поглядів автора.
Конфіденційність: Члени редколегії не мають права розкривати інформацію щодо наданих робіт нікому, крім автора, рецензента та видавця. Неопубліковані матеріали не можуть використовуватися у власних дослідженнях членів редколегії без письмової згоди авторів.
Конфлікт інтересів: Співголови або члени редколегії мають заявити самовідвід для розгляду рукопису, якщо існує конфлікт інтересів через конкурентні відносини, співробітництво чи інші зв’язки з авторами або їх установами.
Реакція на скарги: При поданні етичної скарги щодо наданого рукопису або опублікованої статті редколегія повинна вжити розумних відповідних заходів (контакт з автором, розгляд претензії). У разі підтвердження скарги публікуються відповідні виправлення, спростування або вибачення.
Етичні зобов’язання рецензентів
Рецензування наукової статті є суттєвим етапом у процесі підготовки публікацій. Усі наукові статті мають бути прорецензовані науковим керівником або консультантом автора(-ів), оцінені науковою установою, де було виконано роботу. Експертна оцінка допомагає редколегії в прийнятті рішень та автору в поліпшенні його роботи.
Процедура рецензування: Усі члени редколегії здійснюють внутрішнє рецензування. За необхідності призначається незалежний рецензент. Рецензент повинен об’єктивно оцінити якість, наукову та практичну значущість роботи, відповідність стандартам.
Конфіденційність: Рецензент повинен поважати інтелектуальну незалежність авторів, поводитися з рукописом як із конфіденційним документом та не розкривати неопубліковану інформацію без згоди автора.
Конфлікт інтересів: Рецензент не повинен оцінювати рукопис, з автором чи співавтором якого він має особисті або професійні зв’язки, що можуть вплинути на судження.
Аргументованість: Рецензенти повинні адекватно пояснити свої судження. Вони також повинні відмічати будь-які випадки недостатнього цитування та звертати увагу редактора на істотну схожість між поданим рукописом і будь-якою вже опублікованою статтею.
Етичні зобов’язання читачів та інших користувачів інформації
Відповідно до міжнародного законодавства стосовно дотримання авторського права матеріали сайту Збірника не можуть бути відтворені повністю або частково в будь-якій формі (електронній чи друкарській) без попередньої письмової згоди авторів (чи в разі їх смерті – дозволу редколегії Збірника).
При використанні опублікованих матеріалів у контексті інших документів необхідне посилання на першоджерело публікації. Допускається поширення по електронних мережах будь-яких статей Збірника або витягів з них за умови обов'язкового посилання на джерело. Забороняється видання і/або поширення матеріалів Збірника третіми особами або організаціями на паперових і твердих електронних носіях.
Претензії щодо протизаконних публікацій без дозволу авторів (чи в разі їх смерті – без дозволу редколегії Збірника) можуть бути висунуті кожним автором або Науково-дослідним інститутом вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України.
Користувачі сайту – читачі Збірника та автори можуть надсилати поштою на адресу редакційної колегії свої коментарі та запитання щодо публікацій у Збірнику, дотримуючись загальновизнаних норм етики. Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України зобов’язаний забезпечити оброблення й оприлюднення таких матеріалів і сприяти доведенню відповідної інформації до авторів цих публікацій.
