Причини латентної віктимізації населення: деякі вітчизняні та зарубіжні дослідження
Ключові слова:
латентність, віктимізація, причини латентної віктимізаціїАнотація
У статті розглядаються причини латентної віктимізації населення на основі емпіричних досліджень, проведених у США та Україні. Основними причинами неповідомлення про факти вчинення злочинів у США є зневіра у спроможність правоохоронних органів знайти і притягнути злочинця до кримінальної відповідальності (31 %), незначний розмір шкоди, що була заподіяна злочином (27 %), рішення жертви впоратися з проблемою самостійно (20 %), страх потерпілих перед злочинцем або його долею (5%) та деякі інші причини (наприклад, небажання розголошувати відомості про своє приватне життя, , поради родичів або знайомих не звертатися в поліцію, відсутність впевненості з приводу звернення, небажання витрачати свій час та брати участь в офіційному розслідуванні тощо). Причини латентної віктимізації населення в Україні розподілені наступним чином: зневіра у спроможність правоохоронних органів знайти і притягнути злочинця до відповідальності – 22,5 %; незначна матеріальна шкода заподіяна злочином – 22,1 %; небажання розголошення відомостей про подію злочину з особистих мотивів – 9,1 %; відсутність серйозних наслідків для здоров’я – 8,4 %; небажання брати участь в офіційному розслідуванні злочину – 7,5 %; відсутність можливості, а згодом і бажання звернутися до правоохоронних органів – 7,3 %; відчуття особистої провини у тому, що стався злочин, – 7,1 %; та ін. На підставі цього робиться висновок про схожість причин латентної віктимізації в цих країнах.
Посилання
Holovkin B. M. Poniattia latentnoi viktymizatsii vid zlochynnykh posiahan [The concept of latent victimization of crimes]. Pytannia borotby zi zlochynnistiu. – Kharkiv : Pravo, 2015, Vol. 29, pp. 78–88. [in Ukrainian].
Holovkin B. M. Kryminolohichne poniattia viktymizatsii [Criminological concept of victimization]. Nauk. visn. Mizhnar. humanist. un-tu. Ser.: Yurysprudentsiia, 2015, no. 15, pp. 93–96. [in Ukrainian].
Goryainov K. K. Latentnaya prestupnost' v Rossii: rezul'taty issledovaniya i mery bor'by [Latent crime in Russia: results of the study and control measures]. Latentnaya prestupnost': poznanie, politika, strategiya: sb. materialov mezhdunarodnogo seminara, Moskva: Izt-vo VNII MVD Rossii, 1993, pp. 19–38 [in Russian].
Oberemko Iu. O. Naukovi pidkhody do vyznachennia poniattia «latentna viktymnist» [Scientific approaches to the definition of "latent viktymnist"]. Pytannia borotby zi zlochynnistiu. Kharkiv : Pravo, 2013, Vol. 26, pp. 273–279. [in Ukrainian].
Victimizations Not Reported to the Police, 2006–2010: Special report National Crime Victimization Survey Retrieved from : http://www.bjs.gov/content/pub/pdf/vnrp0610.pdf. – Title from the screen. [in English].
Tomas J. Why Don't People Report Crimes to the Police? Retrieved from: http://www.ehow.com/facts_5733254_don_t-people-report-crimes-police_.html. Title from the screen. [in English].
reasons why South Africans don’t trust the police. Retrieved from: http://businesstech.co.za/news/general/105773/9-reasons-why-south-africans-dont-trust-the-police. Title from the screen. [in English].
Beckford M. 80% of women don’t report rape or sexual assault, survey claims. Retrieved from : http://www.telegraph.co.uk/news/uknews/crime/9134799/Sexual-assault-survey-80-of-women-dont-report-rape-or-sexual-assault-survey-claims.html. – Title from the screen. [in English].
Darnopykh H. Iu. Kryza suspilnoi doviry do derzhavy: suchasni realii [The crisis of public confidence in the state: the modern reality]. Visn. nats. un-tu Iuryd. akad. Ukrainy im. Yaroslava Mudroho, 2013, no. 4 (15), pp. 173–183. [in Ukrainian].
Zaraz ia nazyvatymu okremi sotsialni instytutsii: yakoiu miroiu Vy yim doviriaiete? [Now I'll call some social institutions: to what extent you trust them?] : Retrieved from : http://www.razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=1030. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 О. В. Новіков, Ю. О. Оберемко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).