Національна безпека у сфері громадського здоров’я: правові засоби захисту від загроз
Анотація
Стаття присвячена аналізу національної безпеки в контексті громадського здоров’я України з акцентом
уваги на правові засоби захисту від актуальних загроз, зокрема, в умовах збройної агресії. Автори визначають
низку загроз громадському здоров’ю, що впливають на національну безпеку, як-от: нестача фінансових ресурсів,
корупція, поширення інфекційних захворювань, низький рівень екологічної безпеки, ризики монополізації фарма-
цевтичного ринку та недостатня ефективність боротьби з фальсифікованими ліками. Окремо розглядаються
небезпеки, пов’язані з військовими діями, зокрема, зростання захворюваності на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, холеру,
інші інфекційні захворювання, а також психічні порушення, такі як посттравматичний стресовий розлад.
Під час дослідження використані такі методи, як: спостереження (для збору первинної інформації про стан
правового забезпечення громадського здоров’я); діалектичний (спрямований на критичне співставлення концеп-
туальних підходів до формування нормативних основ системи громадського здоров’я у їх генезі, визначення
ключових загроз тощо), статистичний (для опрацювання масивів інформації у досліджуваній сфері з метою
виявлення тенденцій та прогнозування змін у системі громадського здоров’я та відповідного її правового забез-
печення), системно-структурний ( дозволив дослідити концепцію громадського здоров’я в контексті її включен-
ня як частини загальної національної безпеки держави, а також враховуючи взаємодію з іншими системами
та механізмами), порівняльно-правовий (задля використання провідного досвіду іноземних держав), конкретно-
соціологічні методи та інші.
У статті висвітлено необхідність оновлення нормативно-правової бази, яка повинна враховувати сучасні
виклики у сфері епідемічної безпеки та створення умов для ефективної роботи медичної системи навіть у пері-
оди криз. Зважаючи на ці ризики, стаття наголошує на необхідності оновлення правових стандартів у сфері
епідемічної безпеки, що дозволить ефективніше захищати здоров’я населення. Пропонується вдосконалення
системи охорони здоров’я через інтеграцію принципу «охорона здоров’я в усіх державних політиках», розробку
стратегії відновлення медичної інфраструктури та створення умов для швидкого реагування на надзвичайні
ситуації. Автори рекомендують реформування воєнно-медичної доктрини, що забезпечить належний рівень до-
помоги цивільним та військовим у кризових умовах. Таким чином, дослідження пропонує комплексний підхід
до посилення національної безпеки у сфері громадського здоров’я України, наголошуючи на важливості законо-
давчого вдосконалення та створення інтегрованої системи захисту здоров’я населення, що відповідатиме су-
часним викликам, у тому числі з урахуванням активних бойових дій.
Ключові слова: національна безпека, громадське здоров’я, епідемічна безпека, охорона здоров’я, національна
безпека у сфері громадського здоров’я.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Н.О. Гуторова, Є. С. Гнедик , Ю. Ю. Забуга , В. М. Пашков , Т. О. Михайліченко , П. П. Нога , А. О. Хорішко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).