Методи і засоби цифрової криміналістики у боротьбі з незаконним заволодінням транспортними засобами
Анотація
У статті представлено комплексне дослідження, присвячене виокремленню типових способів незаконного
заволодіння транспортними засобами шляхом використання цифрових технологій та застосуванню спеціалізо-
ваних методів і засобів цифрової криміналістики в контексті боротьби з високотехнологічним незаконним за-
володінням транспортними засобами. Актуальність теми дослідження та постановка проблеми обґрунтовані
тим, що стрімкий науково-технічний прогрес у поєднанні із всеохоплюючою цифровізацією автомобільного
сектору докорінно змінили ландшафт злочинної діяльності. Сучасні майнові злочини все частіше включають
несанкціоноване втручання в роботу електронних систем та бортового обладнання за допомогою складних
технічних комплексів, таких як кодграбери та ретранслятори сигналу. Ця технологічна трансформація зумовлює
необхідність зміни парадигми у сфері цифрової криміналістики, вимагаючи негайної адаптації для забезпечення
збереження, вилучення та доказової цінності цифрових слідів, отриманих із цих нових та вкрай нестабільних
джерел.
Основною метою цього дослідження є виявлення, систематизація та визначення типових способів незакон-
ного заволодіння транспортними засобами та методів цифрової криміналістики, застосовних до боротьби
із сучасними злочинами аналізованої категорії, а також формулювання дієвих практичних рекомендацій для
відповідних суб՚єктів. Методологічна основа дослідження дозволила провести аналіз існуючих вразливостей
у системі безпеки автомобілів. У ході дослідження встановлено, що критичним викликом для цієї сфери є при-
таманна недосконалість механізмів захисту від втручання у джерела для зберігання даних про транспортні
засоби, що створює значний ризик маніпулювання даними або їх втрати через дії зловмисників. Крім того, у до-
слідженні наголошується, що для гарантування цілісності та судової допустимості отриманих даних необхід-
ним є впровадження протоколів розширеного логування під час процесу вилучення даних.
Сформульовано набір цільових практичних рекомендацій для підвищення ефективності розслідувань. Для
наукової спільноти акцент зроблено на необхідності подальшого дослідження інноваційних рішень, що забез-
печують повну відтворюваність проведених криміналістичних досліджень. Правоохоронним органам рекомен-
довано надати пріоритет належному технічному забезпеченню спеціальними мобільними криміналістичними
пристроями та суворому дотриманню процедур логування для збереження ланцюга доказів. Для судових експер-
тів у статті підкреслюється необхідність прозорого представлення результатів із чітким визначенням ймо-
вірності висновків та ідентифікацією потенційних джерел помилок з метою відповідності суворим стандартам
системи правосуддя.
Ключові слова: цифрова криміналістика, незаконне заволодіння транспортними засобами, кодграбер, хмар-
ні дані, API-орієнтоване отримання, доказова цінність.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Д. О. Чекін

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).