Колаборація з державою-окупантом у світлі кримінальної відповідальності: логіка створення тексту закону
Анотація
У статті висвітлюються актуальні питання формування тексту закону про кримінальну відповідальність
через призму застосування законів логіки. На прикладі норм про колабораційну діяльність розглянуто проблеми
практики нормопроектування: визначення та нормативного опису видів суспільно небезпечної поведінки, спів-
відношення регулятивних та охоронних актів, формування понять Кримінального кодексу України, створення
їх системи та ієрархії.
Проаналізовано властивості понять, що використовуються у статтях 1111, 1112, 4362 Кримінального кодек-
су України, з огляду на їх логічну класифікацію, логічні відношення, що утворюються між ними, та вплив вико-
ристання абстрактних, збірних та оціночних понять на практику застосування відповідних норм.
На основі розглянутих прикладів практики нормопроектування обґрунтовано необхідність системного пере-
гляду підходів щодо правового регулювання у сфері боротьби із колабораціонізмом з урахуванням законів логіки
як при формуванні концепції кримінально-правового захисту суспільних відносин, так і при безпосередньому
формуванні тексту закону про кримінальну відповідальність.
Ключові слова: колабораціонізм, колабораційна діяльність, закони логіки, закони логіки в процесі криміналі-
зації діяння та формування тексту закону, поняття, система понять, ієрархія понять.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 М.О. Теплюк, С.О. Тубелець
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
