Реформування пенітенціарної системи не безнадійне. Надихаючий приклад Бельгії

Анотація

Пенітенціарна система України є утворенням, яке, на жаль, характерізується наявністю структурних
проблем. Причому зміст цих проблем полягає у порушенні фундаментальних прав людини. Саме тому вони ста-
ли об’єктом розгляду в ЕСПЛ. Як підсумок, проти країни було постановлене пілотне рішення (Сукачов проти
України).
Але не лише наявність пілотного рішення вказує на хронічні хвороби українських установ виконання покарань.
Числені звіти правозахисних ороганізацій, звіти Комітету проти катувань, інших міжнародних інститутцій
неодноразово констатували наявність значних проблем у системі виконання покарань України.
Декларуючи прихільність Європейським стандартам, Україна є дуже непослідованою у своїх зусиллях щодо
реформування пенітенціарних правовідносин.
Понад 30 років триває історія незалежної України. Весь цей час всі склади урядів вели мову про те, що вони
реформують цю систему і зробліять її прийнятною і такою, яка буде відповідати приципам гуманізму та людя-
ності. Однак цілком очевидно, що це не так. Сьогодні пенітенціарна система України все ще залишається про-
блемною.
Проте ця проблема насправді притаманна всім без виключення європейським країнам. Всі вони зіштовху-
ються з такими викликами, як переповненість, значний рівень рецидиву, неналежні умови тримання, порушення
прав людини тощо. Всі країни Європи намагаються вирішуваати ці проблеми.
Один із прикладів того, як намагаються розв’язувати окремі складнощі, що виникають під час виконання
кримінальних покарань, є заходи, котрі запроваджує Бельгія.
У статті описаний один із проектів, який реалізується у Бельгії. Йдеться про запровадження системи не-
величких установ виконання покарань, де розміщують засуджених до нетривалих строків відбування покарання
і де з ними проводять активну роботу з їх переорієнтування на законослухняний спосіб життя. Саме для таких
осіб створені дома обмеження волі (detention houses).
Основними їх особливостями є те, що ці установи розташовані у невеличких цілком благополучних житлових
кварталах, засуджені там перебувають у напіввільному статусі і вони залучаються до спільного життя цих
громад. Засуджених в установі зазвичай незначна кількість, більшість із них працюють за межами установи
та контактують з вільним світом, адаптуючись до нових соціальних ролей. Автор не має ілюзій щодо беззаперечної дієвості таких заходів, але розглядає побідні ініціативи як надиха-
ючі приклади. Разом із тим він вважає, що найбільш важливим елементом реформування пенітенціарної систе-
ми є наявність у державі усвідомленої концепції пенітенціарної системи. Інашке кажучи, потрібно розуміти,
навіщо існує система, чого від неї очікують і як потрібно досягати мети та очікувань.
Ключові слова: реформування пенітенціарної системи, мета покарання, концепція пенітенціарної системи