Кримінальна політика у сфері забезпечення національної безпеки і оборони крізь призму європейської та євроатлантичної інтеграції

Анотація

Побудова кримінальної політики вимагає прийняття та подальшого дотримання стратегій, планів, дирек-
тив, керівництв, посібників, які давали б можливість державним органам дотримуватися цілей та виконувати
завдання, які в них закріплені. Зазвичай це здійснюється в певні строки та за відповідними напрямами (вектора-
ми, сферами). В Україні відзначається прийняття окремих стратегій на коротку перспективу (5 років) за сфе-
рами національної, економічної, інформаційної, зовнішньоекономічної безпеки, кібербезпеки тощо. Усі вони так
чи інакше стосуються кримінальної політики, оскільки вказують на необхідність протидії окремим видам зло-
чинності, в тому числі під час російської агресії. При цьому констатується відсутність окремої стратегії
протидії злочинності, насамперед у сфері національної безпеки та оборони, що послаблює державу в цих сферах
та пригальмовує реформування органів кримінальної юстиції. Крім того, відзначається необхідність зближення
подібної кримінальної політики за зазначеними векторами під час європейської та євроатлантичної інтеграції.
Наявні стратегії, прийняті на рівні Ради національної безпеки та оборони, Кабінету Міністрів та Прези-
дента України, порівнянно з політиками ЄС та НАТО вказують на наявні прогалини в Україні. Зокрема, в сфері
європейської інтеграції необхідним є звернення особливої уваги на боротьбу з підробкою документів та контр-
абандою товарів, а також на подальшу імплементацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Згідно із політиками НАТО потребує вдосконалення політика щодо боротьби з торгівлею людьми, вживання
контрзаходів стосовно тероризму, диверсій, шпигунства та кіберзахисту.
Ключові слова: кримінальна політика, кримінальне право, кримінальна відповідальність, національна безпека,
оборона, європейська інтеграція, євроатлантична інтеграція