Доктринальні питання об’єкта та суб’єктивної сторони публічних закликів до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади (ч. 2 ст. 109 КК України)

Анотація

У статті розглянуто проблеми безпосереднього об’єкта та суб’єктивної сторони публічних закликів до на-
сильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади (кримінального право-
порушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 109 КК).
Зазначено, що для визначення основного безпосереднього об’єкта аналізованого кримінального правопору-
шення слід звернутися до назви відповідної статті КК та її диспозиції. Там вказуються такі соціальні цінності,
як конституційний лад та державна влада. З огляду на це цілком логічним вбачається висновок, що відповідним
об’єктом є суспільні відносини з приводу охорони саме цих соціальних цінностей, які, у свою чергу, виступають
як предмет названих суспільних відносин. Для захисту цього предмета (який за своїми властивостями є немате-
ріальним) і формуються відповідні суспільні відносини, структурними елементами яких є також їх суб’єкти
(учасники) та соціальний зв’язок між ними. Додатковим об’єктом злочину, передбаченого ст. 109 КК, є суспіль-
ні відносини, що забезпечують інформаційну безпеку, а точніше – основи національної безпеки України в інфор-
маційній сфері. Такий висновок випливає із сутності діянь, що утворюють його об’єктивну сторону, оскільки
і заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, і роз-
повсюдження матеріалів із відповідними закликами спричиняють негативні зміни в інформаційному просторі.
Зроблено висновок, що вчиняти публічні заклики та поширювати матеріали із такими закликами неможли-
во без прагнення на досягнення того, що утворює зміст таких закликів, а тому мета є іманентною досліджу-
ваним діянням. Наявність прямого умислу в цих випадках обов’язково свідчить і про наявність спеціальної мети –
насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади. Бажаючи вчиняти передбачені ч. 2 ст.109 КК суспільно небезпечні діяння, суб’єкт злочину обов’язково уявляє собі результат такої
поведінки – в адресатів закликів має сформуватися прагнення поводити себе у чітко визначений спосіб – зміни-
ти чи повалити насильницьким шляхом конституційний лад або захопити державну владу.
Ключові слова: кримінальне право, Особлива частина Кримінального кодексу України, основи національної
безпеки України, публічні заклики, інформаційна безпека.