Проблемні аспекти тлумачення та застосування норми про кримінальну відповідальність за незаконне поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну (ч. 1 ст. 1142 КК України)

Анотація

У науковій статті розглядаються проблемні питання застосування норми, що передбачає кримінальну від-
повідальність за незаконне поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових
припасів в Україні (ч. 1 ст. 1142 КК України). Звертається увага на неодноразові спроби внесення законодавцем
змін до аналізованої статті, про що свідчить велика кількість зареєстрованих у Верховній Раді України законо-
проектів. При цьому на підставі аналізу наукових підходів до розуміння ознак діяння у складі кримінального
правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1142 КК, робиться висновок про необхідність чіткого відмежування
поширення інформації від інших форм протиправної діяльності у сфері обігу інформації та невиправданості
застосування розширювального тлумачення зазначеного терміна як такого, котрим можуть охоплюватися,
зокрема, передача інформації чи її розголошення. Шляхом звернення до етимології слова «поширення» наводять-
ся аргументи на користь того, що іманентною ознакою цієї форми інформаційного діяння є публічність, тобто
адресованість широкій аудиторії, що дозволяє відрізнити поширення від звичайної передачі інформації від од-
нієї особи до іншої.
Так само у статті приділяється увага питанню недосконалості норми в частині опису предмета аналізова-
ного кримінального правопорушення, який не дозволяє поставити під охорону цієї норми іншу чутливу в умовах
війни інформацію, поширення якої становить серйозну загрозу національній безпеці України в умовах воєнного
та надзвичайного стану, зокрема, інформацію про діяльність об’єктів критичної інфраструктури та державної
власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, інформацію про реалізацію вітчиз-
няних проєктів з розроблення (модернізації) новітнього озброєння і військової техніки, інформацію про місця
збору та шляхи евакуації цивільного населення в умовах воєнного або надзвичайного стану тощо.
Крім того, у публікації виокремлюються прояви суспільно небезпечних інформаційних діянь, які до сьогодні
залишаються не криміналізованими, як-от: публічне несанкціоноване поширення відомостей, що становлять
державну таємницю, особами, яким ці відомості не були довірені або не стали відомі у зв’язку з виконанням
службових обов’язків (наприклад, блогерами чи іншими інфлюєнсерами); незаконне зберігання такої інформації
з метою її подальшої передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам; передача відомос-
тей, що становлять державну таємницю, іноземній злочинній організації, а так само зберігання таких відо-
мостей з метою передачі. Наприкінці робиться висновок про необхідність внесення відповідних змін не лише до ст. 1142 КК та інших
статей КК, а й насамперед до регуляторного законодавства, в якому, серед іншого, пропонується чітко визна-
чити види інформації, поширення якої може бути обмежене в інтересах національної безпеки України.
Ключові слова: поширення інформації, кримінальне правопорушення, кримінальна відповідальність, воєнний
стан, чутлива інформація, державна таємниця, розголошення інформації, передача інформації, збройна агресія.