Гуманістичні концепти пробаційних програм у вирішенні завдань запобігання кримінальним правопорушенням

Анотація

У статті автор актуалізував проблему інтерпретації гуманістичних цінностей і концептів, які визначають
цільові, змістові і процесуальні аспекти використання пробаційних програм у комплексі заходів і засобів запо-
бігання злочинності. Акцентовано увагу на контекст фронтирної злочинності, що зумовлено запровадженим
в Україні воєнним станом. Автором конкретизовано гуманістичні концепти пробаційних програм у вирішенні
завдань запобігання кримінальним правопорушенням, а саме: ідея визнання самоцінності людини, її основоположних прав і свобод; апріорність захисту людської гідності і громадської моралі, поняття діяльної людяності
у поведінці і діях усіх учасників реалізації пробаційної програми; вимога контролю і обмеження проявів асоціаль-
ної деструктивної поведінки суб’єкта пробації; ідея забезпечення кращого життя через розвиток самої люди-
ни – суб’єкта пробації, підтримку чеснот; ідеї справедливості і свободи суб’єкта пробації у межах, визначених
Законом; поняття усвідомленої відповідальності за здійснений вибір, дотримання моральних стандартів пер-
соналом пробації; вимога гармонізації норм етики і нових досягнень наук і технологій; об’єктивація потреби
в систематичній рефлексії і розумному діалозі. Перелічені гуманістичні концепти у вигляді ідей, понять
і об’єктивної потреби в рефлексії і діалозі визначено дуже широко. Автором звернено увагу, що у перелічених
гуманістичних концептах поза увагою залишаються ідеї, поняття і вимоги, які ментально близькі повнолітнім
суб’єктам пробації, осмислені персоналом пробації на основі традиційних і інтерактивних способів психолого-
педагогічного, соціально-виховного впливу на повнолітніх суб’єктів пробації. Це зокрема такі гуманістичні
концепти: ідея формування почуття захищеності в колективі; ідеї трансформаційного навчання дорослих, ор-
тобіотичного підходу і дослідного навчання гігієни, поняття кордоцентричного вчення і філософії вдячності,
поняття теорії аргументованої дії, наративної психології, теорії неупередженості. У статті запропоновано
під час розробки пробаційних програм враховувати специфіку соціально-виховної роботи з повнолітніми
суб’єктами пробації, а саме: вивчення й урахування криміногенних потреб; реалій навчального, інформаційно-
дорадчого, комунікаційного, технологічного та інших видів забезпечення соціально-виховної, пропедевтичної
роботи, профорієнтаційної, право-просвітницької роботи, соціальної психологічної підтримки повнолітніх
суб’єктів пробації; у роботі із конкретним контингентом суб’єктів пробації куратором пробаційної програми
слід ураховувати специфіку реальних можливостей використання інформаційно-комунікаційних технологій, опо-
ри на традиції і попередній досвід, долучення до реалізації пробаційної програми представників громади, освітян,
працівників соціальних служб та ін.; осмислення факту контраверсії технологій як ресурсу пробаційної програ-
ми. Автором убачається доцільність вимоги опори на попередній досвід, мотивацію і самостійність, практич-
ну спрямованість усіх соціально-виховних прийомів, засобів і заходів. Серед методичного інструментарію в ре-
алізації пробаційних програм з повнолітніми суб’єктами пробації цікавим є практика використання осяяння,
ага-ефект. Практично це передбачає створення ситуацій, коли суб’єкт пробації може побачити реальні події
свого життя під іншим кутом зору. Також вартим уваги в реалізації пробаційних програм є використання по-
тенціалу кризи, системи перспектив.
Ключові слова: гуманізм, концепт, усвідомлена відповідальність, пробаційна програма, соціально-виховна
робота, психологічна підтримка, ресоціалізація, реабілітація, права людини.