Зображення особи як предмет порушення недоторканності приватного життя (ст. 182 КК України)
Анотація
У статті досліджуються проблеми співвідношення зображень особи і предмета порушення недоторкан-
ності приватного життя (ст. 182 КК України). Зокрема, авторкою надано характеристику інформації як «пред-
метної» ознаки кримінальних правопорушень. Зазначено, що зміст «конфіденційної інформації» як обов’язкової,
самостійної ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 182 КК, складає достатньо широкий
спектр відомостей і даних про особисте чи сімейне життя фізичної особи (що дозволяють її ідентифікувати),
стосовно яких в особи є законні очікування (через визначення режиму їх застосування) щодо нерозголошення
відповідних відомостей і даних без її на те згоди.
Зроблено висновок, що зображення особи, у контексті застосування ст. 182 КК, може вважатися конфі-
денційною інформації про неї. Наведено аргументи на користь того, що про втрату таким зображенням озна-
ки «конфіденційності» не свідчить факт його попереднього оприлюднення особою, якої воно стосуються, спо-
собом, орієнтованим на визначену, обмежену нею самою кількість людей.
Ключові слова: інформаційна безпека, порушення недоторканності приватного життя, конфіденційна ін-
формація, зображення особи.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Д.О. Куковинець
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).