Використання правопорушниками інформаційно-комунікаційних технологій під час вчинення дій, пов’язаних із глорифікацією агресора: кримінологічний та кримінально- правовий аналіз за матеріалами судової практики

Анотація

Наукову статтю присвячено визначенню ролі інформаційно-комунікаційних технологій у поширенні інформа-
ції щодо виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, а також глори-
фікації її учасників. На підставі аналізу матеріалів судової практики констатовано, що у переважній більшості
випадків вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 4362 КК, місцем його вчинення є Інтернет-
простір, а найбільш затребуваними засобами – соціальні мережі та електронні засоби комунікації. При цьому
наводяться результати проведеного вивчення вироків національних судів, які показали, що найбільш популярними
соціально орієнтованими мережами, які використовувалися глорифікаторами збройної агресії рф проти України,
стали: 1) «Одноклассники» (61,7 %); 2) Telegram (7,0 %); 3) «ВКонтакте» (6,3 %) та 4) Facebook (4,6 %).
На підставі аналізу отриманих в ході емпіричного дослідження даних висловлено тезу про те, що у разі ви-
користання правопорушниками соціальних мереж та мессенджерів під час вчинення дій, пов’язаних із глорифі-
кацією агресора, зараження аудиторії ворожими наративами в реальній дійсності не набуває всеосяжного ха-
рактеру. Цьому заважає низка запобіжників (фільтрів) правового, технологічного та морально-етичного харак-
теру, які обмежують коло реципієнтів тими, хто вже, як правило, і так схвально ставиться до ідеології
«руського миру». Констатовано, що виявлена специфіка насамперед стосується випадків використання глори-
фікаторами для поширення інформації з деструктивним проросійським контентом заборонених в Україні росій-
ських соціальних мереж, на які припадає більшість випадків глорифікації агресора. Щодо використання право-
порушниками платформ спільного доступу до інформації, які не є забороненими в Україні, то стосовно них
у роботі наголошено на необхідності негайної правової рефлексії.
У підсумку зроблено висновок, що ключова роль у запобіганні аналізованим кримінальним правопорушенням
у разі їх вчинення з використанням інструментів Інтернет-простору має відводитися сфері високих технологій
із забезпеченням відповідного нормативно-правового супроводу їх використання.
Ключові слова: глорифікація, кримінальне правопорушення, Інтернет-простір, інформаційно-комунікаційні
технології, поширення шкідливої інформації, наративи, російська агресія.