Латентність порушень недоторканності приватного життя: її рівень та причини виникнення

Автор(и)

  • Є.В. Полях

Анотація

У статті розглянуто явище латентності порушень недоторканності приватного життя, її рівень та при-
чини виникнення. Вказане дослідження є актуальним, оскільки встановлення реальних масштабів порушень
приватності та визначення фактичної криміногенної ситуації є важливим складовим елементом розробки
й впровадження ефективних заходів запобігання та протидії таким злочинним проявам.
Наголошено, що офіційна статистика вказує на незначну кількість порушень недоторканності приватного
життя та суміжних складів кримінальних правопорушень, однак результати соціологічних опитувань говорять
геть про діаметрально протилежну ситуацію. З року в рік обліковується все більше таких правопорушень але,
авторка припускає, що це відбувалося не за рахунок того, що таких порушень відбувалося більше, а за рахунок
збільшення кількості заяв про їх вчинення до правоохоронних органів. Шляхом використання соціологічних та ста-
тистичних методів вимірювання рівня латентності, дослідниця приходить до висновку, що співвідношення між потенційно облікованими та невідомими фактами втручання у право на приватне життя наближене до 1:9,
тобто на одне виявлене кримінальне правопорушення 9 невиявлених. Це говорить про високу латентність по-
рушень недоторканності приватного життя.
Значну увагу приділено визначенню видів латентності порушень приватності, серед яких превалюючу роль
має межова латентність, оскільки найчастіше кримінальні провадження не відкриваються через те, що гро-
мадяни не звертаються до правоохоронних органів з приводу втручання в їхнє приватне життя. Приділено
увагу природним та процесуальним криміногенним чинникам, що також зумовлюють існування латентності
вказаного явища.
Зроблено висновок про те, що причини (фактори) латентизації є, з одного боку, відображенням суб’єктив-
ного сприйняття потерпілими, що здебільшого проявляється у незнанні своїх прав у аналізованій сфері суспільних
відносин та недовірі до правоохоронної системи в цілому. З іншого боку, не можна виключати й об’єктивні при-
чини, серед яких доцільно вести мову про суттєві складнощі, які виникають у правоохоронців під час виявлення
та розслідування досліджуваного складу правопорушення, через що такі факти реєструються лише у випадку,
коли безпосередньо виявлена особа та наявна доказова база.
Ключові слова: латентна частина злочинності, латентність, фактори латентизації, кримінальні право-
порушення проти приватності, недоторканність приватного життя

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-27

Номер

Розділ

Трибуна докторанта і аспіранта