Проблеми визначення родового та видового об’єктів злочину, передбаченого статтею 303 КК України

Анотація

У статті розглянуто наявні в науці підходи до визначення родового та видового об’єктів злочину сутенерства
та втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 КК України). Зазначено, що одна група правників при-
тримується позиції, згідно якої кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачено розділом ХІІ
Особливої частини КК України, мають єдиний спільний родовий об’єкт, який випливає із самої назви цього роз-
ділу – громадський порядок і моральність. Водночас друга група науковців відстоюють позицію щодо наявності
у цьому розділі двох різних (самостійних, окремих) родових об’єктів кримінально-правової охорони.
Зроблено висновок, що в науковій літературі під моральністю розуміють певне впорядковане явище, вимоги
до поведінки людей, правила, стан, результат, порядок, що досягається (має місце) за умови дотримання мора-
лі. В тому ж випадку, коли норми моралі не дотримуються (порушуються) – моральність як явище відсутнє.
З цього виплива, що мораль є первинною щодо моральності. Тому під час визначення видового (та частини родо-
вого) об’єктів досліджуваних злочинів слід вести мову про мораль, а не про моральність. Водночас поглянувши
на ситуацію під іншим кутом зору, можна стверджувати, що без моральності моральні норми є мертвими,
аналогом кантівської «речі в собі», існують як певне статичне явище і лише їх дотримання або не дотримання
втілюють їх у життя. При цьому таке дотримання або недотримання відбувається постійно, протягом часу
якісь особи порушують відповідні норми, а якісь ні. Тому ці поняття «мораль» і «моральність» існують одно-
часно, їх можна розділити лише умовно, в свідомості дослідника (суб’єкта пізнання).
Відзначається, що згідно Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20 листопада 2003 р., суспільна
мораль – це система етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних
і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов’язок, совість, справедливість.
Тобто законодавець дає визначення суспільній, а не громадській моралі, що є аргументом на користь викорис-
тання саме такого словосполучення під час з’ясування видового об’єкту розглядуваного злочину.
Ключові слова: кримінальне право, кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральнос-
ті, кримінальні правопорушення проти моральності, сутенерство, втягнення особи в заняття проституцією.