Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення щодо злочинів, пов’язаних із домашнім насильства: аналіз практики притягнення винних осіб до відповідальності

Анотація

У статті проаналізовано дані Офісу Генерального прокурора щодо обліку та руху кримінального проваджен-
ня за фактом домашнього насильства у 2022 р. Також в роботі було співставлено статистичні дані за перше
півріччя 2021, 2022 і 2023 рр. Такі дані свідчать, що в перше півріччя 2022 р. кількість облікованих кримінальних
правопорушень і, відповідно, інших даних, значно скоротилася. Припускаємо, що таке скорочення обумовлено
тим, що в умовах повномасштабного вторгнення деякі особи втратили доступ до правоохоронних органів вна-
слідок окупації, активних бойових дій. Також причиною може бути виїзд частини родини за кордон або до інших
регіонів України і відсутність фізичного контакту жертви і кривдника. Після цього у 2023 р. відбулося посту-
пове підвищення всіх показників наближення до даних 2022 р. Окрему увагу в роботі було приділено аналізу
практики ЄСПЛ та національної правозастосовної практики щодо встановлення ознаки систематичності до-
машнього насильства та реалізації засади non bis in idem у цих провадженнях. На підставі аналізу практики
ЄСПЛ щодо тлумачення ст. 4 Протоколу № 7 до КЗПЛ, нами було виокремлено умови, дотримання яких убез-
печить державні органи від порушення засади non bis in idem у справах про домашнє насильство. Такими умова-
ми є наступні: провадження про менш тяжке правопорушення і кримінальне провадження мають мати комп-
лексну основу та утворювати єдине ціле; мета й засоби, які використовуються для її досягнення, мають допо-
внювати одне одного за своєю суттю і бути пов’язані в часі; можливі наслідки правового реагування
на відповідну поведінку повинні бути пропорційними та передбачуваними для осіб, яких вони стосуються; за-
кріплення і вичерпне визначення точними правилами порядку дублювання проваджень і покарань, які дозволяють
особам передбачити, які дії чи бездіяльність можуть стати предметом переслідування. В процесі аналізу на-
ціональної правозастосовної практики було виокремлено справи, де суди місцевого або апеляційного рівня по-
милково стверджували про порушення засади non bis in idem, однак на рівні касаційної інстанції було встанов-
лено, що фактично не йдеться про повторність притягнення до відповідальності, враховуючи таку ознаку до-
машнього насильства як систематичність і обов’язковість доведення факту систематичності як підстави для
притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 126–1 КК України.
Ключові слова: домашнє насильство, систематичність, притягнення до відповідальності, провадження
у формі приватного обвинувачення, подвійне притягнення до відповідальності.