Програми підтримки для засуджених ветеранів війни в Україні

Анотація

У статті автори визначили виклики в розробленні програми диференційованого виховного впливу
і програми психологічної підтримки засуджених ветеранів війни. Актуальність заявленої в темі про-
блеми обґрунтована зростанням числа засуджених ветеранів війни в Україні, потребою розробки
пробаційних програм для таких засуджених, наявними суперечностями у змісті чинної програми ди-
ференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення ветеранів війни, які бра-
ли безпосередню участь в антитерористичній операції / операції Об’єднаних сил». Також автори
проаналізували зміст програми психологічної підтримки засуджених ветеранів війни з позицій відпо-
відності загальним положенням та принципам психологічної реабілітації. У статті зазначено, що на
теперішній час виразною є потреба побудови національно обумовленої соціально-виховної роботи,
психологічної реабілітації таких засуджених, використання кращих світових практик з опорою на гли-
бинні дослідження особистісних якостей і особливостей травмуючого досвіду таких засуджених саме
в реаліях провадженого в Україні воєнного стану. Автори звернули увагу на доцільність вивчення до-
свіду українських і світових науковців щодо створення психобіографії засудженого ветерана війни,
використання практик соціально-педагогічної корекції стереотипних моделей поведінки інструмен-
тами роботи ментора «рівний рівному», ортобіотичного підходу (І. Мечников). Варто у змісті про-
баційних програм виокремити аспекти, що стосуються саме засуджених ветеранів війни та специ-
фіки наявних соціальних сценаріїв, особливостей найближчого соціального середовища побратимів
і посестер, особливостей професійної реалізації з опорою на позитивний досвід участі в бойових діях
(операціях). Автори наголосили увагу на потребі удосконалення правових механізмів професійної реа-
лізації (відновлення чи удосконалення професійних компетентностей)засуджених ветеранів війни.
Автори зосередили увагу на потребі якісного оновлення чинних на теперішній час пробаційних про-
грам з урахування особливих особистісних характеристик і наявного попереднього досвіду участі
в бойових діях (операціях) таких засуджених ветеранів війни. Також автори зазначили про доцільність
урахування ризиків соціального знецінення статусу ветеранів війни. У статті запропоновано напрями
вирішення проблем в означеній галузі: узгодження змісту, організаційного та методичного забезпечен-
ня, процедур моніторингу якості пробаційних програм і програм диференційованого виховного впливу,
психологічної підтримки засуджених ветеранів війни. Для цього слід використовувати досвід комуні-
кативного менеджменту і самоорганізації ветеранів війни для забезпечення системної підтримки
в ресоціалізації і реабілітації ветеранів війни. Також автори наголосили на значенні особистісної
орієнтації в розробленні стратегій соціально-виховної роботи, психологічної підтримки і професійної
реалізації таких засуджених. Є потреба розроблення чітких, вимірюваних, зрозумілих критеріїв оцін-
ки якості пробаційних програм і програм підтримки засуджених ветеранів війни, розширення кола
надавачів реабілітаційних послуг, залучення ветеранів війни до менторської соціально-виховної роботи.
Ключові слова: ветеран війни, пробаційна програма, соціально-виховна робота, психологічна під-
тримка, ресоціалізація, реабілітація, права людини.