Цифрові докази і системи штучного інтелекту у правозастосовній діяльності
Анотація
Розглянуто актуальні проблеми використання цифрових доказів у правозастосовній діяльності, надано про-
позиції щодо їх розв’язання, розмежовано поняття «електронний доказ» і «цифровий доказ». Аналізом 64 рішень
українських судів доведено, що визнання допустимими цифрових доказів спричиняє певні труднощі. Запропоно-
вано доповнити Кримінальний процесуальний кодекс України нормами, які містили б визначення понять «циф-
рові докази» та «електронні докази», докладний порядок вилучення цифрової інформації, її огляду, фіксації
і зберігання, алгоритм оцінки достовірності цифрового доказу за певними критеріями. Поліпшити ефективність
використання цифрових доказів у судочинстві рекомендовано шляхом розробки настанов для слідчих, суддів,
прокурорів і співробітників оперативно-розшукових органів щодо роботи із ними.
Досліджено роль технологій штучного інтелекту у правоохоронній діяльності, вивчено можливості їх ви-
користання в умовах війни, визначено форму та зміст правового регулювання процесів використання систем
штучного інтелекту у правозастосовній діяльності, сформульовано принципи та випадки обмеження їх викорис-
тання. Пропонується формувати законодавство України щодо штучного інтелекту на основі таких основних
принципів: повага до основних прав і свобод людини, запобігання будь-якій дискримінації, висока якість та без-
пека при обробці даних та процесуальних рішень, прозорість, неупередженість, справедливість. Також слід ураховувати, що процедура доказування у процесуальній діяльності відрізняється від автоматичного аналізу
даних системою штучного інтелекту, який може враховувати недостовірні або підроблені дані, неправдиві по-
казання свідка або потерпілого, помилкові висновки експерта та ін. Через це системи штучного інтелекту мо-
жуть слугувати лише допоміжним інструментом уповноважених осіб під час прийняття ними процесуальних
рішень. Повністю автоматизувати ці процеси в Україні поки що зарано.
Ключові слова: цифрові докази, електронні докази, допустимість доказів, штучний інтелект, правозасто-
совна діяльність.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Г.К. Авдєєва
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
