Використання технологій штучного інтелекту правоохоронними та судовими органами: світовий досвід та напрями розвитку національного законодавства
Анотація
У статті розглядаються питання стратегічного та тактичного рівня впровадження технологій штучно-
го інтелекту в суспільну практику, особливий акцент робиться на їх використанні у діяльності правоохоронних
та судових органів.
Сформульовано перспективні завдання правового регулювання штучного інтелекту, серед яких: 1) стимулю-
вання соціально ефективного використання технологій та мінімізації ризиків зловживання ними; 2) забезпечен-
ня максимальної диверсифікації технологічних рішень та технологічної нейтральності; 3) перехід до нової схеми
правового регулювання; 4) формування «змішаної юстиції» та «юстиції штучного інтелекту»; 5) конвергування
юридичних і технічних наук; 6) забезпечення правових гарантій ефективного розвитку інформаційного навко-
лишнього середовища.
Окреслено ризики використання штучного інтелекту, такі як порушення приватності, маніпулювання по-
ведінкою, дискримінація та непрозорість, що кореспондують проблемам застосування систем штучного інте-
лекту для протидії злочинності.
Здійснено аналіз положень проєкту Artificial Intelligence Act, презентованого Європейською Комісією у 2021 р.,
на предмет класифікації програм штучного інтелекту залежно від потенційних рівнів ризику (у тому числі
окремо окреслено певні інструменти, що використовуються правоохоронними органами), висвітлення механізмів
підтримки досліджень та інновацій у сфері штучного інтелекту, визначення вимог до постачальників високо-
ризикованого штучного інтелекту.
Висловлюється твердження, що наразі в Україні існує проблема в правовому регулюванні використання сис-
тем штучного інтелекту. Запропоновано низку положень, що бажано відобразити в національному законодавстві
з цього приводу, зокрема, наявність чіткого визначення, побудованого на основі європейського підходу; класифі-
кація сфер використання штучного інтелекту за рівнем ризику та розподіл вимог до використання систем штучного інтелекту; гнучкий механізм підтвердження відповідності вимогам для стимулювання та розвитку
нових технологій; тощо.
Ключові слова: штучний інтелект, соціалізація штучного інтелекту, неприйнятний ризик штучного інте-
лекту, штучний інтелект високого ризику, кримінальна відповідальність, правоохоронні органи, судові органи.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 М.В. Карчевський, Д.О. Куковинець
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).