Подолання наслідків пандемії (COVID-19): кримінологічний аналіз національного та міжнародного досвіду

Анотація

Пандемія COVID-19 змінила світ та життя всього суспільства. Вона зруйнувала усталені звички та норми
поведінки людей, вимагаючи швидкої адаптації до нової пандемічної буденності.
COVID-19, з одного боку, вплинув на погіршення стану здоров’я та безпеки громадян, спричинив масову ін-
фодемію, масштабну стигматизацію, загострив сімейні конфлікти, підвищив рівень агресії у суспільстві, ство-
ривши підґрунтя для розквіту пандемічної злочинності, а з другого боку, посприяв автоматизації, цифровізації,
інновації у проведенні досліджень та міжнародному співробітництву.
Запровадження карантину та самоізоляції позначились на економічному стані країн. Зростання безробіття,
зменшення доходів населення, економічна нестабільність та зниженням ВВП змусили органи державної влади
гарантувати надання соціальних гарантій громадянам та підприємствам. Однак впроваджувані програми
на практиці виявилися неефективними та створили численні корупційні ризики, що призвело до зловживання
уповноваженими особами своїм службовим становищем, а отже, до вчинення злочинів у сфері службової та про-
фесійної діяльності, пов’язаної із наданням публічних послуг.
Вплинувши на системи охорони здоров’я країн, пандемія змусила суспільство залучити значні інвестиції
у медичну інфраструктуру, поширила он-лайн медицину, сприяла глобалізації співпраці у вирішенні медичних
проблем. Проте поряд із цим діяльність системи охорони здоров’я стала об’єктом злочинного інтересу.
Аналіз національного та міжнародного досвіду у подоланні наслідків пандемії дозволив виявити основні про-
блеми та виклики, що пов’язані з наслідками COVID-19, для подальшої розробки ефективні стратегії запобіган-
ня негативним тенденціям, що супроводжують пандемії.
Ключові слова: пандемія, COVID-19, карантин, ізоляція, злочинність.