До питання про застосування заходів примусового годування в кримінальному процесі
Анотація
У статті проаналізовано питання застосування заходів примусового годування в кримінальному процесі,
а також висунуто науково обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення правового регулювання застосування
таких заходів. З цією метою досліджено низку рішень ЄСПЛ, національних та закордонних наукових джерел
і нормативних актів, зокрема, детально вивчено Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесу-
ального кодексу України щодо застосування до засуджених та осіб, які тримаються під вартою, заходів при-
мусового годування» від 19 липня 2022 р. № 2429‑IX.
У роботі проаналізовано рішення Європейського суду з прав людини у справах «Невмержицький проти Укра-
їни» (заява № 54825/00), «Яковлєв проти України» (заява № 42010/18), «Чорап проти Молдови» («Ciorap v.
Moldova») (заява № 12066/02). Наведені рішення дають можливість стверджувати, що фактично ЄСПЛ визна-
чив критерії або стандарти, які повинні бути враховані при вирішенні питання про застосування до особи, яка
тримається під вартою, заходів примусового годування, а саме, держава має переконатися в тому, що (a) ме-
дична необхідність процедури належним чином установлена, (б) процедурні гарантії дотримані, (в) спосіб
здійснення примусового годування не виходить за межі неминучого рівня жорстокості. Крім того, рішення
держави про застосування заходів примусового годування має відповідати таким вимогам, як передбачуваність,
чіткість та пропорційність.
Окрім цього, в роботі досліджено досвід інших країн щодо застосування заходів примусового годування
до осіб, які утримуються в місцях позбавлення волі, зокрема, досвід Німеччини, Великої Британії, Ізраїлю, США.
Ключові слова: примусове годування, примусові заходи, підозрюваний, тримання під вартою, катування.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 А.Р. Туманянц, М.І. Демура
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
