Кримінальна політика та проблема поводження із засудженими.
Анотація
У статті розглянуто наявні в науці підходи до визначення тієї частини правової політики держави, яка сто-
сується її реакції на існування злочинності у суспільстві. Це зроблено з метою з’ясування того, яке із запропо-
нованих доктринальних понять може виступати як родове щодо політики в сфері поводження із засудженими.
Акцентується увага на тому, що у разі широкого трактування предмета кримінального права (шляхом
об’єднання в ньому матеріальної, процесуальної та виконавчої складових) немає підстав для виокремлення кри-
мінально-правової, кримінально-процесуальної та кримінально-виконавчої політик, оскільки кримінальна політи-
ка за обсягом дорівнюватиме кримінально-правовій.
Зазначено, що родовим поняттям стосовно політики в сфері поводження із засудженими є «політика впли-
ву на злочинність». Впливаючи певним чином на засудженого (особу), політика впливає і на злочинність (явище),
яка після цього впливу має знижуватися. Окрім цього, при визначенні поняття «політика в сфері поводження
із засудженими» ключовим є саме «поводження». Згідно із ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України, де визна-
чено мету покарання, поводження із засудженими має здійснюватися у такий спосіб, щоб після відбування по-
карання ці особи більше не вчинювали кримінальних правопорушень, а в ідеалі – вважали таку поведінку для себе
взагалі неприйнятною. При цьому наголошується, що «поводження із засудженими» включає в себе не лише
дотримання їх прав, а й виконання ними обов’язків, що зумовлюється правовим статусом цієї категорії осіб.
Ключові слова: кримінальне право, кримінально-виконавче право, кримінальна політика, кримінально-вико-
навча політика, політика в сфері поводження із засудженими.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 О.О. Пащенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
