Окремі правові питання епідемічної безпеки під час війни

Анотація

Широкомасштабна війна, яку розпочала рф 24.02.2022 р. на території України, не лише змінила життя всіх
українців, а й окреслила нові виклики перед суспільством і державою. Під загрозою опинилася не лише терито-
ріальна цілісність і суверенітет країни, а й її епідемічна безпека. З давніх-давен відомо, що війна створює най-
більш сприятливу обстановку для поширення так званих «хвороб війни». Враховуючи це, в статті визначається
стан епідемічної безпеки держави під час збройного конфлікту, а також фактори, які на нього впливають,
та окреслюються ті правові засоби, що здатні мінімізувати чи нейтралізувати вплив цих загроз на стан гро-
мадського здоров’я та епідемічну безпеку в цілому.
Авторками було встановлено, що нині стан епідемічної безпеки в Україні є незадовільним. У країні є мож-
ливим стрімке поширення таких захворювань, як туберкульоз, ВІЛ/СНІД та інших захворювань, які передають-
ся статевим шляхом, а так само холери, кишкових інфекцій, черевного тифу, захворювань на гепатити та пра-
вець, а також на такі вакцинокеровані захворювання, як поліомієліт, кір, дифтерія, паротит. Нікуди не зникла
і пандемія коронавірусу. Можна лише спрогнозувати подальші спалахи цього захворювання. Очікується збіль-
шення кількості випадків зараження на сказ через часте контактування безпритульних тварин із воєнними
та цивільними. Варто очікувати також початку епідемії посттравматичного стресового розладу серед насе-
лення України, в першу чергу, серед військовослужбовців та людей, які були в окупації чи проживали на лінії
фронту. Це ймовірно призведе до збільшення кількості насильницьких злочинів, а також самогубств.
Водночас у статті були визначені правові засоби, які здатні мінімізувати або нейтралізувати ті загрози,
що погіршують стан епідемічної безпеки в країні під час війни. Зокрема, до них належить адаптація чинного
законодавства (йдеться передусім про положення законів України «Про протидію захворюванню на туберкульоз»
від 05.07.2001 р. N 2586‑III, «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645‑III, «Про
забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 р. № 4004‑XII) до потреб во-
єнного часу та ухвалення низки нових підзаконних нормативно-правових актів. Окрему увагу слід приділити
внесення змін до чинного Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопору-
шення. Особливо це стосується виведення із кола суб’єктів колабораційної діяльності та пособництва державі-
агресору медичних працівників, які надавали медичну допомогу під час окупації, а також забезпечували функціо-
нування закладів охорони здоров’я чи реалізацію фармацевтичної продукції на окупованих територіях.

Ключові слова: епідемічна безпека, епідеміологічна ситуація, збройний конфлікт, війна, загрози для епідемі-
ологічної безпеки, правові засоби, відповідальність.