Здійснення судового контролю під час досудового розслідування в порядку дистанційного судового провадження: аналіз судової практики
Анотація
У статті наводиться узагальнення судової практики щодо здійснення судового контролю під час досудово-
го розслідування в порядку дистанційного судового провадження. Обґрунтовується, що ухвала слідчого судді про
здійснення судового розгляду у такий спосіб має бути викладена якомога детально, з максимально можливим
рівнем інформативності щодо порядку здійснення судового засідання. Мінімальний обсяг відомостей, які має
містити подібне судове рішення, є таким: дата та час судового розгляду; особа, яка братиме участь у судовому засідання за допомогою відеоконференції; спосіб здійснення дистанційного судового засідання (комунікаційна
платформа); вимоги до обладнання, яке має використовувати особа (тобто можливість передавати аудіосигнал
та відеозображення належної якості); посилання на необхідність дотримання інформаційної безпеки; посилан-
ня на необхідність фіксування судового засідання технічними засобами відеозапису. Позитивно оцінюється
практика здійснення дистанційного судового провадження за допомогою комунікаційної платформи «EasyCon».
Критичне ставлення висловлюється щодо практики розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час до-
судового розслідування за відсутності скаржника через неможливість з технічних причин брати участь у та-
кому судовому розгляді. Доводиться необхідність унормування здійснення дистанційного судового розгляду поза
межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів із забезпеченням балансу інтересів кримі-
нального провадження та особи.
Ключові слова:судове засідання; дистанційне судове провадження;відеоконференція, easycon.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Д.І. Клепка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
