Окремі аспекти кримінальної відповідальності за посягання на культурну спадщину як унікальне джерело інформації про минуле (порівняльний аналіз ст. 298 КК України та проєкту нового КК)

Анотація

Статтю присвячено порівняльному аналізу кримінальної відповідальності за посягання на культурні ціннос-
ті та об’єкти археологічної спадщини за ст. 298 КК України та проєктом нового КК України. За мету було
поставлено виявити переваги та недоліки норм проєкту, які передбачають відповідальність за зазначені діяння.
За результатами дослідження зроблено висновки, що у ст. 5.6.8. проєкту законодавець застосував більш
широке поняття «культурні цінності» замість «об’єкти культурної спадщини», відмовився від такої форми
діяння як «руйнування», яке по суті являє собою більш значне пошкодження, а в ст. 5.6.15. замінив терміноло-
гію «незаконне…» на дефініцію «з порушенням встановленого порядку», що видається більш доцільним і буде
мати наслідком можливість притягнення до кримінальної відповідальності не лише за незаконне проведення
робіт на об’єкті археологічної спадщини, а й за інші порушення, які можуть мати місце в процесі їх прове-
дення чи навіть після. Однак включення у ст. 5.6.8. таких нових форм діяння як «забруднення», «інше приве-
дення культурної цінності у непридатний для використання стан» та «осквернення» є недоречним стосовно
культурних цінностей та викликає привід для дискусій. Сумнівним видається наведення у ст. 5.6.15. проєкту
вичерпного більш широкого, порівняно зі ст. 298 КК, переліку діянь з одночасним виключенням з нього підвод-
них робіт. Окрім того, більш доцільно було застосовувати і у нині діючій ст. 298 КК, і у ст. 5.6.15. проєкту замість терміну «об’єкт археологічної спадщини» більш широке поняття – «територія, пов’язана з охороною
культурної спадщини».
Ключові слова: об’єкт культурної спадщини, культурні цінності, об’єкт археологічної спадщини, знищення,
руйнування, пошкодження, забруднення, осквернення, територія, пов’язана з охороною культурної спадщини.