Зловживання як спосіб притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 Кк у країни).
Анотація
У статті розглянуто спосіб вчинення як факультативну ознаку об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст.372 КК України, враховуючи обов’язковість її встановлення при розслідуванні кожного конкретного кримінального правопорушення за таким фактами. Визначено та послідовно обґрунтовано, що єдино можливим способом вчинення даного складу злочину є зловживання службовим становищем, а не зловживання довірою або будь-який інший. Також на прикладах наявної судової практики продемонстровано неможливість кваліфікації дій особи за сукупністю ст.372 та ст.364 КК України, при цьому розглянуто співвідношення та взаємозв’язок цих двох складів злочинів. Наголошено на актуальності розробки обраної проблеми у зв’язку з відсутністю її системного та глибокого вивчення особливо після прийняття КПК України у 2012 році. Беручи до уваги активізацію роботи правоохоронних органів з притягнення винних осіб за ст.372 КК України, практичне значення дослідження полягає у теоретичному забезпеченні правозастосовчої діяльності при кваліфікації діянь за ст.372 КК України як на досудовому розслідуванні, так і при подальшому розгляді даних справ у суді.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Ксенія Скрипник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).