Кількісно-якісні показники злочинності у сфері земельних відносин в Україні
Анотація
У статті на підставі результатів здійсненого емпіричного дослідження здійснена спроба оцінки сучасного
стану злочинності у сфері земельних відносин в Україні. Представлена наукова задача вирішена шляхом аналізу
та узагальнення низки кількісних та якісних показників: рівня цієї злочинності, рівня судимості, коефіцієнтів,
латентності, динаміки, структури, географії, соціальних наслідків.
Запропонована авторська методологія пізнання окресленої кримінологічної проблематики. Вона включає
низку взаємопов’язаних елементів, у тому числі систему цієї злочинності. Її утворюють кримінальні правопору-
шення, передбачені статтями 197–1, 239, 239–1, 239–2, 254 КК України.
Рівень цих правопорушень вивчений за період 2015˗2021 рр. Наголошено, що наразі має місце найбільша
криміналізація сфери земельних відносин за останні 15 років. Це впливає на негативну динаміку земельних зло-
чинів в Україні.
З урахуванням результатів експертного опитування та вивчення судової практики досліджена латентність
злочинності у земельній сфері, виділені її основні причини, а також запропоновано деякі заходи щодо зменшення
рівня прихованості цього явища.
Приділено увагу особливостям кримінологічної та кримінально-правової структури цього виду злочинності:
сезонне коливання, категорія земель, форма їх власності, площа, сільськогосподарські культури, що вирощують-
ся на ній, види збудованих обʼєктів, знаряддя та ін.
Досліджено географію злочинності у сфері земельних відносин, виділено чинники, які впливають на терито-
ріальний розподіл її окремих проявів.
Проаналізовано соціальні наслідки земельних злочинів. Здійснені розрахунки щорічної матеріальної шкоди від
перелічених земельних правопорушень тощо.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 А.С. Яковлев
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
