Модернізація кримінально-правової охорони інформаційного простору України
Анотація
У статті зазначається, що коли триває напружена робота над новим Кримінальним кодексом України, ви-
никає запитання про концептуальну модель кримінально-правового захисту інформаційного простору, що бра-
тиметься до уваги під час упорядкування норм про кримінальну відповідальність за правопорушення відповідної
спрямованості. У зв’язку із цим обґрунтовується необхідність створення чіткої несуперечливої концептуальної
моделі кримінально-правового захисту інформаційного простору Української держави. Підкреслюється, що осо-
бливістю нинішнього підходу до охорони інформаційних відносин є те, що відповідні норми містяться фактично
в різних розділах Особливої частини КК України. Таку ситуацію не можна вважати задовільною. Таким чином,
настав час модернізації наявної моделі захисту зазначених відносин. Модернізація захисту інформаційного про-
стору засобами кримінального права має базуватися на певних принципах, як-от: 1) поєднання в одному розділу
Особливої частини КК діянь, що можуть завдавати шкоду в інформаційному просторі людині, суспільству,
державі; 2) захист саме інформаційного простору, а не окремих інформаційних відносин; 3) забезпечення нор-
мальної й безпечної інформаційної взаємодії між окремими особами, суспільством і державою у різних комбіна-
ціях; 4) наповнення контенту захисту інформаційного простору безпековим виміром. За рахунок модернізації
охорони інформаційного простору буде створено об’єднану «платформу» для захисту відповідних суспільних
відносин у вигляді єдиного розділу Особливої частини КК України, що має назву «Кримінальні правопорушення
проти інформаційної безпеки особи, суспільства, держави» з відповідним наповненням за рахунок правопорушень,
що так чи інакше зачіпають сферу інформаційного простору.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 В.С. Батиргареєва
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
