Досвід України у боротьбі з пандемією COVID-19
Анотація
У статті досліджено проблему розробки ефективних засобів протидії загрозам поширення на території
держави особливо небезпечних патогенів, (на прикладі SARS-CoV-2) локалізації і ліквідації спалахів хвороб, які
вони спричиняють.
Установлено, що низька результативність держави у боротьбі із коронавірусом в Україні зумовлена такими
причинами: відсутністю ефективного механізму запобігання поширенню інфекційних агентів територією дер-
жави на законодавчому рівні; покладенням тягаря матеріальних витрат за тестування та лікування від
СОVID-19 переважно на самих українців; відсутністю належної мотивації для медичних працівників, які досить
часто вимушені залишати професію через великі ризики для себе і членів своєї родини, низькі зарплати та від-
сутність підтримки з боку держави; відсутність узгоджених та виважених дій між державними органами при
здійсненні процесів, пов’язаних із локалізацією захворювання та ліквідацією його наслідків.
Ключові слова: СОVID-19, SARS-CoV-2, пандемія, вакцинація населення, національна безпека держави.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Ю.Ю Забуга
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
