Боротьба з пандемією COVID-19 та масова свідомість населення України: до проблеми сингулярності соціально-правових і кримінологічних наслідків

Анотація

У статті доводиться, що пандемія гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, а також практика боротьби з нею є подіями, характер яких відмічений рисами сингулярності. Вна-
слідок цього фактично назавжди змінюється усталений порядок функціонування соціального організму та по-
дальша історія людства, оскільки як сама пандемія COVID-19, так і засобів її нейтралізації, поєднуючись із
множиною проявів в інших суспільних сферах, здатні породжувати низку негативних наслідків, серед яких, зо-
крема, хаос, тривога, паніка, невизначеність стану суспільства у майбутньому та ін.
Очевидні риси сингулярності українського суспільства у пандемічний період ілюструються за допомогою
результатів анкетування населення України та фахівців об’єктів критичної інфраструктури суспільства – ме-
диків і працівників, які здійснюють епідеміологічний нагляд (спостереження), із приводу їх ставлення до наслід-
ків пандемії COVID-19 та шляхів усунення цих наслідків. Стверджується, що ставлення населення України до
пандемії та її наслідків якраз й є віддзеркаленням сингулярності його масової свідомості. Водночас такий стан
масової свідомості виявляється, з одного боку, одним із своєрідних проявів, а з другого боку, джерелом багатьох
інших негативних соціально-правових та кримінологічних наслідків теперішньої пандемії. Отже, робиться ви-
сновок, що і сама суспільна свідомість, і наслідки, які вона породжує, слід розцінювати як сингулярні за своєю
сутністю явища. Рисами сингулярності відмічена так само й практика боротьби з пандемією COVID-19.
При цьому основними показниками сингулярності процесів боротьби з пандемією та масової свідомості на-
селення України є негативні соціально-правові й кримінологічні наслідки, дія яких пролонгується на так званий
постпандемічний період. До таких наслідків належать: загальне погіршення стану громадського здоров’я на-
селення України; занепад економіки та її подальший уповільнений підйом, що супроводжуватиметься зміною її
традиційних форм; ще більше поширення формату соціальної ізоляції людини з усіма негативними проявами;
втрата суспільством єдності внаслідок різного ставленням тих чи інших прошарків населення до необхідності
вживання протиепідемічних заходів і до політики держави карантинного періоду в цілому; виникнення так зва-
ного пандемічного злочинця, що намагатиметься розширити свою злочинну діяльність на різні сфери функціо-
нування суспільства; нові суїцидальні тенденції; та ін.

Ключові слова: пандемія, коронавірусна хвороба, COVID-19, карантин, сингулярність, масова свідомість,
соціально-правові і кримінологічні наслідки.