Кримінологічна характеристика злочинів, що посягають на статеву свободу та статеву недоторканість дитини
Анотація
У статті розглядається кримінологічна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої
недоторканості, вчинених щодо дітей та суспільна небезпечність яких є очевидною. Автором наголошується,
що більшість статевих злочинів учиняється особами з найближчого оточення дитини: членами сім’ї – батьком,
вітчимом, дядьком, братом, дідусем або добре знайомими особами (наприклад, друзями батьків). Тому такі злочини залишають глибокі душевні травми у потерпілих осіб, викликають негативні зміни у соціальній поведінці,
часто є причиною сексуальних девіацій. З’ясовано, що злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості дитини мають високий рівень латентності, а також відрізняються специфікою рецидивних проявів.
Тенденція до збільшення кількості зазначених злочинів становить інтерес для практичних працівників, які потребують результатів кримінологічного аналізу таких злочинів із метою розробки комплексу заходів щодо їх
запобігання.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 І.Г. Лубенець
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).