Проблема повідомлення особи про підозру шляхом вручення документів під час надання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні
Анотація
У статті досліджується механізм та підстави повідомлення особи про підозру. Аналізується можливість
здійснення цих процедур під час надання міжнародної правової допомоги шляхом таких процесуальних дій, як
вручення особі документів. Констатується проблема синхронізації проведення таких процесуальних дій та набуття цією особою статусу підозрюваного, оскільки вони регламентуються окремим та автономними порядками, які є імперативними. Також звертається увага на неможливість внаслідок цього проведення допиту
такої особи у статусі підозрюваного. Дискусійним залишається питання стосовно проведення допиту цієї
особи і в якості свідка. Вирішення такої колізії знаходиться в площині зміни імперативності порядків повідомлення особи про підозру та вручення документів цій особі в рамках надання міжнародної правової допомоги під
час кримінального провадження для можливості їх одночасного застосування.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 В.В. Зуєв
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
