Культура і закон у запобіганні правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху в Україні

Анотація

У статті започатковується створення інтегрованого теоретико-прикладного напряму забезпечення безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, оскільки кількісно-якісні показники транспортних правопорушень в Україні не викликають оптимізму. В основу цього запобіжного напряму, як ultima ratio, покладена
ідея підвищення рівня культури водіїв та інших учасників дорожнього руху шляхом посилення правового тиску
на їх правосвідомість. Мова йде не про «зверхність репресії», а про своєрідну примусову «культуризацію» щодо
дотримання законодавчих заборон і приписів, порушення яких тягне суворі стягнення, покарання, оплатну конфіскацію транспортного засобу, тривалу втрату водійських прав та інші обмеження. Отже, підвищення рівня
правосвідомості як елемента загальної, а точніше «технічної культури», і реальної загрози край серйозних правових наслідків при вчиненні ДТП змусять осіб насамперед водіїв, підкорятися вимогам цивілізованого користування правом бути учасником безпеки дорожнього руху. Виникає об’єктивна необхідність у розробці напряму
прикладної культурології (культуролого-правового напряму) безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, змістовне наповнення якого має покладатися на фахівців-культурологів, правників, техніків, технологів та
інших спеціалістів у сфері дорожнього руху.