Втручання у діяльність судових органів в Україні: оцінка сучасного стану
Анотація
У статті на підставі здійсненого емпіричного дослідження вивчено кількісні та якісні показники негативного явища соціальної дійсності у сфері правосуддя у виді втручання у діяльність судових органів. Його утворюють кримінальні правопорушення, передбачені ст. 376 Кримінального кодексу України. Установлено, що протягом 2013−2019 рр. указані посягання на незалежність суддів мають стійку тенденцію до зростання. Їх негативна динаміка пояснюється комплексом обставин, головними серед яких є недоліки судового реформування, загострення суспільно-політичної ситуації у державі, недієвість реагування на них з боку органів суддівського врядування й правоохоронних органів. За рівнем прихованості ці посягання віднесені до надзвичайно високолатентних правопорушень. Останні набули найбільшого поширення у м. Києві, Дніпропетровській та Одеській областях. Здійснені відповідні висновки щодо негативних соціальних наслідків, зумовлених поширенням указаних кримінальних правопорушень.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Вікторія Сергіївна Яковлева
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).