Забезпечення прав особи під час прийняття рішення про її видачу

Анотація

У статті досліджується порядок екстрадиційної процедури у кримінальному провадженні. Акцентується увага на широкому переліку гарантій прав особи, щодо якої здійснюється процедура екстрадиції. Окремо звертається увага на гарантії прав осіб під час видачі особи, яка отримала статус біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, або лише подала відповідну заяву до компетентного органу для отримання такого статусу. У роботі констатується, що процедура отримання статусу біженці як гарантія невидача та здійснення екстрадиції є відокремленою процедурою, що регламентується різними національними нормативно-правовими актами. Аналіз цих процедур показав, що вони не гарантують у повному обсязі невидачу особи, яка подала заяву про визнання її біженцем вже після прийняття центральним органом рішення про її видачу, чим порушуються фундаментальні засади невидачі осіб, які визначені у чисельних міжнародно-правових актах. Констатовано, що чинна процедура прийняття рішення про видачу особи, включаючи оскарження такого рішення, має суттєві недоліки у правовому регулюванні, що цілком може призвести до формального виконання законодавчих приписів, порушуючи встановлені як міжнародними актами, так і вітчизняним законодавством, гарантій прав особи не бути виданою до запитуваної держави, якщо є підстави, які перешкоджають такій видачі.