Детермінація корисливих злочинів проти власності у великих містах Причорноморського регіону (віктимологічний аспект)
Анотація
У статті представлені результати віктимологічної характеристики корисливих злочинів у великих містах Причорноморського регіону України. Констатовано, що пізнання такого чинника детермінації, як віктимізація населення, є одним із важливіших шляхів запобігання корисливим злочинам. Відмічено, що для переважної більшості цих корисливих злочинів віктимність окремих категорій громадян виступає не лише детермінуючим чинником вчинених злочинів, а й обов’язковим елементом для поновлення порушених прав, а так само об’єктом захисту від протиправних дій. Наводяться різноманітні форми віктимологічної профілактики, які можуть застосовуватися для запобігання корисливим злочинам у великому місті. Серед найбільш дієвих на практиці можна визначити такі, як: надання своєчасної психологічної чи матеріальної допомоги жертвам злочинів; організація спеціальних центрів із реабілітації жертв злочинів; роз’яснення через ЗМІ можливих варіантів поведінки під час нападу або наявності реальної загрози життю, здоров’ю або майну; доведення до населення психологічних аспектів поведінки злочинців та потерпілих; надання рекомендацій стосовно способів і варіантів захисту фізичної та майнової недоторканості; прищеплювання навичок розпізнання небезпечних ситуацій; профілактика рецидиву віктимізації, тобто перешкоджання повторному потерпанню від злочинів.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 О. І. Остроглядов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).