Вплив класичної кримінології на кримінологічну політику сьогодення

Анотація

Стаття присвячена дослідженню можливостей використання запобіжного потенціалу заходів запобігання злочинам і злочинності, сформульованих у працях класичної кримінології, до сучасних превентивних програм. Наводиться, що кримінологічний еклектизм у поясненні природи злочинного не перешкоджає запозиченню із основних кримінологічних теорій ідей і заходів запобігання злочинності, які можливо використати для створення нових, а також удосконалення діючих стратегій реагування на злочинні виклики. Існуючі у науці теорії і підходи до скорочення злочинності класифіковано на дві групи: радикальні і помірковані.

Радикальний підхід до реагування на злочинність вирішує проблему шляхом впливу на біологічні і психологічні детермінанти злочинної поведінки.  або пов’язують її скорочення і навіть ліквідацію з революційними змінами існуючого капіталістичного устрою і побудовою комуністичного суспільства, відмінним ознаками якого, на думку прихильників цього підходу, є гуманізм і відсутність внутрішньої потреби до вчинення злочинів, що створює можливість поступового виключення злочинності із суспільного буття. Концепцію біологічного детермінізму представляє антропологічна школа кримінології, ідеї якої про вродженого злочинця знайшли відображення в теоріях розумової відсталості злочинців, конституціональної схильності до злочину, хромосомної аномалії, генетичної обумовленості злочинної поведінки, психоаналітичної теорії хронічної дезадаптованість злочинця, небезпечного стану та ін.

Помірковану, тобто розсудливу, раціоналістичну кримінологію представляє соціологічний (позитивістський, утилітарний) напрям, яким охоплюється низка найбільш відомих у науці теорій і концепцій осмислення і пояснення природи злочинного, особистості злочинця, ролі оточуючого середовища і кримінальної субкультури, місцевих умов, що викликають кримінальну мотивацію. Це наприклад, теорія множинності факторів; теорія соціального захисту від суспільно небезпечних елементів; теорія аномії; теорія конфлікту культур, стигми, теорія диференціальної асоціації; віктимологічні теорії та ін.

Основні положення класичної кримінології щодо пояснення причин й умов злочинності та заходів їх запобігання вплинули на розвиток сучасних теорій і концепцій контролю над злочинністю, що відобразилося на кримінологічній політиці багатьох держав світу.