Ревнощі як мотив вчинення злочинів проти життя та здоров’я особи
Ключові слова:
вчинення злочинів з мотивів ревнощів, умисні вбивства, емоційний стан, мотив, судова практика, кримінальна відповідальність, запобігання насильницькій злочинності.Анотація
Стаття присвячена дослідженню особливостей вчинення умисних вбивств та тяжких тілесних ушкоджень через ревнощі. З цією метою автор досліджує ревнощі як мотив вчинення злочинів проти життя та здоров’я особи. Поведінка людини, в тому числі і протиправна, характеризується складним психологічним процесом, в якому беруть участь усі компоненти особистості. Вирішальне значення в цьому процесі належить мотиву, який визначає спонукальну і змістовну сторону протиправної поведінки. Ревнощі є багатоплановим соціальним явищем, виникнення і прояв якого залежить від багатьох чинників, зокрема, конкретної життєвої ситуації, психологічних особливостей особи винного і поведінки потерпілого. Автор звертає увагу, що злочини проти особи, які вчиняються з мотивів ревнощів досить різноманітні і багатоаспектні. У судовій практиці зустрічаються випадки, коли мотив ревнощі асоціюють з мотивом помсти або, якщо не зовсім зрозумілий мотив скоєного злочину, найчастіше його кваліфікують як злочин, скоєний з хуліганських мотивів. Такого роду помилки істотні для кримінальної відповідальності та призначення покарання. Незважаючи на деякі зовнішні подібності даних мотивів, виявляється ряд суттєвих і принципових відмінностей, що вказують на їх різну природу виникнення і прояви, що, в свою чергу, створює можливість відмежування злочинів, скоєних з мотивів ревнощів, від інших злочинів, скоєних з інших мотивів, і міркувати про повну самостійність мотиву ревнощів.Посилання
Antonjan Ju, Borodin S, Prestupnost’ i psihicheskie anomalii [Crime and Mental Anomalies] (Nauka, 1987) (in Russian)
Antonjan Ju, Enikeev M, Jeminov V, Psihologija prestupnika i rassledovanija pre stuplenij: monografija [Criminal Psychology and Crime Investigations: Monograph] (Izdatel’skaja gruppa «Jurist»» 1996) <https:// www.sgu.ru/sites/default/files/textdocsfiles/2014/09/30/_antonyan_yu.m._ psihologiya_prestupnika_i_rassledovaniya_prestupleniy.pdf> дата звернення 06.09.2019
Antonjan Ju, Samovichev E, Neblagoprijatnye uslovija formirovanija lichnosti v detstve i voprosy preduprezhdenija nasil’stvennyh prestuplenij. (Psihologicheskie mehanizmy nasil’stvennogo prestupnogo povedenija): uchebnoe posobie [Adverse conditions for the formation of personality in childhood and the prevention of violent crime. (Psychological Mechanisms of Violent Criminal Behavior): tutorial] (VNII MVD SSSR 1983) (in Russian)
Volkov B, Motiv i kvalifikacija pre stuplenij [Motive and qualification of crimes] (Izd-vo Kazan. un-ta, 1968) (in Russian)
Revnoshchi yak motyv pry kvalifikatsii zlochyniv, vchynenykh zhinkamy [Jealousy as a motive in qualifying crimes committed by women] (Scritub) <http://www.scritub.com/limba/ucraineana/63872.php> (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Є В Боднарчук

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).