Щодо окремих елементів системи кримінального процесуального законодавства України
Ключові слова:
система законодавства, кримінальне процесуальне законодавство, судова практика, прецедентАнотація
Стаття присвячена дослідженню окремих елементів системи кримінального
процесуального законодавства України. Підтримується наукова позиція про те,
що Конституція України є джерелом кримінального процесуального права,
оскільки містить велику кількість нормативних положень, які мають значення
для регулювання кримінальної процесуальної діяльності.
Аналізуючи концептуальні положення конституційної реформи щодо право-
суддя 2016 р., зроблено висновок, що такі зміни спрямовано на удосконалення
конституційних основ правосуддя для практичної реалізації принципу верховенства
права і забезпечення права на справедливий суд. До концептуальних положень
судової реформи у частині кримінального судочинства належать, зокрема,
судоустрійні (забезпечення незалежності судової влади шляхом формування
органів, відповідальних за суддівський корпус; підвищення вимог та професійних
стандартів суддівського корпусу; обмеження імунітету суддів до функціонального;
оптимізація системи судоустрою шляхом удосконалення положень щодо
юрисдикції судів та позасудового врегулювання спорів тощо); ті, що стосуються
засад судочинства (зокрема, нового нормативного змісту набула засада забез-
печення права на апеляційний перегляд справи та касаційне оскарження судового
рішення) та статусу учасників кримінального провадження (стосуються
інституційної спроможності прокуратури та адвокатури).
Значну увагу у статті приділено питанню забезпечення єдності судової
практики. На підставі дослідження поглядів вчених щодо ролі та місця судового
прецеденту в англо-американській та романо-германській правових системах на
різних історичних етапах розвитку правової думки, зазначається, що єдність
судової практики має забезпечуватися Верховним Судом. З огляду на створення
нового Верховного Суду та функціонування у ньому нових колегіальних органів,
зроблено акцент на важливості подальших досліджень процедури запроваджен-
ня обов’язкового характеру в нашій державі рішень Верховного Суду в аналогічних
справах кримінального судочинства.
Посилання
Skakun, O. F. (2005). Teoriya gosudarstva i prava [Theory of the state
and right]. Harkov: Espada [In Russian].
Teoriia derzhavy i prava. O. V. Petryshyn (Ed.) et at. (2014). [Theory of
the state and right]. Kharkiv: Pravo [In Ukrainian].
Teoriya gosudarstva i prava: kurs lektsiy. A. V. Malko (Ed.). (2001).
[Theory of the state and right]. Moskva: Yurist [In Russian].
Hropanyuk, V. N. (2002). Teoriya gosudarstva i prava: uchebnoe posobie
dlya vyisshih uchebnyih zavedeniy. [Theory of the state and right]. Moskva:
Omega-L; Interstil [In Russian].
Teoriya gosudarstva i prava: uchebnik dlya yuridicheskih vuzov.
V. M. Karelskiy (Ed) et at. (1997). [Theory of the state and right]. Moskva:
INFRA-M-NORMA [In Russian].
Teoriya gosudarstva i prava: akademicheskiy kurs. M. I. Marchenko
(Ed.). (1998). [Theory of the state and right]. Moskva: Zertsalo [In Russian].
Kryminalnyi protses: pidruchnyk. V. Y. Tatsii, Y. M. Hroshevyi,
O. V. Kaplina, O. H. Shylo (Eds.). (2013). [Criminal Procedure]. Kharkiv: Pravo
[In Ukrainian].
Kostytskyi, M. V. (2013) Pro nauku kryminalnoho protsesu, kryminalne
protsesualne pravo i zakonodavstvo (filosofskyi pohliad). [About the science
of criminal procedure, criminal procedural law and legislation (philosophical
look)]. Yurydychnyi chasopys Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav. – Legal
magazine of the National academy of internal affairs. 1, 31–37 [In Ukrainian].
Vysnovok shchodo proektu Kryminalno-protsesualnoho kodeksu Ukrainy
[A conclusion in relation to the project of the Criminal Procedural code of
Ukraine]. Retrieved from https://zib.com.ua/files/Ukrainian_translation_final_1.
doc [In Ukrainian].
100 otvetov na 100 voprosov po Obschemu administrativnomu pravu.
R. S. Melnik (Ed.). (2017). [100 answers to a 100 questions on common
administrative law]. Kyiv: Yurinkom Inter [In Russian].
Konsultatyvna rada yevropeiskykh suddiv. Vysnovok № 20 (2017) pro
rol sudiv u zabezpechenni yednosti zastosuvannia zakonu [Consultative advice
of european judges. Conclusion № 20 (2017) about the role of courts in providing
of unity of application of law]. Retrieved from http://www.vru.gov.ua/content/
file/%D0 %92 %D0 %B8 %D1 %81 %D0 %BD%D0 %BE%D0 %B2 %D0 %BE
%D0 %BA_%D0 %9A%D0 %A0 %D0 %84 %D0 %A1_20.pdf [In Ukrainian].
Radko, T. N. (2005). Teoriya gosudarstva i prava. [Theory of the state
and right]. Moskva: Akademicheskiy Proekt [In Russian].
Stetsyk, N. V. (2017). Zaprovadzhennia pretsedentnoi praktyky
verkhovnykh sudiv u postradianskykh pravovykh systemakh [An input of
precedent practice of supreme courts is in the post-soviet legal systems]. Visnyk
Verkhovnoho Sudu Ukrainy. – Visnyk Verkhovnoho Sudu Ukrainy. 11–12, 66–72
[In Ukrainian].
Boshno, S. V. (2007). Teoriya gosudarstva i prava. [Theory of the state
and right]. Moskva: Eksmo [In Russian].
Teoriya gosudarstva i prava. A. S. Pigolkin (Ed.). (1995) [Theory of the
state and right]. Moskva: MGTU im. N. E. Baumana [In Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 О І Марочкін
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).